120 років
українській художниці і майстрині
Катерині Білокур
понедельник, 7 декабря 2020 г.
понедельник, 30 ноября 2020 г.
30 листопада
185 років від дня народження Марка Твена
Марк Твен (англ. Mark Twain, вимовляється Твейн), справжнє ім'я: Семюель Ленґгорн Клеменс — американський письменник, гуморист, сатирик, публіцист, видавець. Найвідомішими творами є «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна».
Семюель Ленґгорн Клеменс народився у сім'ї збіднілого теннессійського купця Джона-Маршала Клеменса і Джейн Лемптон-Клеменс . Він був шостою дитиною у сім'ї, в якій було семеро дітей і тільки четверо з них вижило.
Коли Маркові Твену виповнилося чотири роки, його сім'я переїхала у місто Ганнібал, яке стане прообразом містечка Сент-Пітерсберг у знаменитих романах «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». У березні 1847 року, коли Марку Твену було 11 років, його батько помер через пневмонію. Наступного року він починає працювати помічником у друкарні. З 1851 займається набором (друком) і редагуванням статей та гумористичних нарисів для газети «Ганнібальський часопис», власником якої був його брат Оріон. У віці 18 років він залишив Ганнібал і працював у друкарнях Нью-Йорка, Філадельфії, Сент-Луїса та інших міст. Він займався самоосвітою, багато часу проводячи в бібліотеці, таким чином отримуючи стільки знань, скільки він би зміг одержати, закінчивши звичайну школу. У віці 22 років Твен повернувся в Міссурі, де влаштовується працювати капітаном пароплава, і у 1859 році отримав диплом капітана корабля. Навчаючись, Семюель заохочував свого молодшого брата працювати з ним. Але Генрі загинув 21 червня 1858 року, коли пароплав, на якому він працював, вибухнув. Марк Твен передбачив цю смерть — вона йому приснилася за місяць до того. Цей випадок зацікавив його парапсихологією. Згодом він став членом Товариства Психічних Досліджень. Марк Твен вважав, що він насамперед винен у смерті свого брата і почуття провини не покидало його аж до смерті. Однак він продовжував працювати на річці доти, поки не спалахнула Громадянська війна і судноплавство на Міссісіпі припинилося. Прісля дезертирства з армії, Семюель працював цілий рік на срібному руднику. Паралельно він писав гумористичні оповідання для газети «Терріторіал ентерпрайз» у Вірджині-Сіті й у серпні 1862 року одержав запрошення стати її співробітником. Тоді ж Семюель Клеменс узяв собі за псевдонім вислів лотових на Міссісіпі, які викрикували «марк твен» («мірка 2»), що означало достатню глибину для безпечного плавання.
Протягом декількох років він мандрує з газети в газету як репортер і фейлетоніст. Тоді ж письменник побував і в Україні, відвідавши такі міста, як Одеса, Севастополь та Ялта. Побував також письменник і в резиденції російського імператора в Лівадії.
Літературний дебют Марка Твена відбувся 1869 року з виходом у світ повісті «Простаки за кордоном», яка викликала інтерес з боку публіки через рідкісне для тих років поєднання добротного південного гумору й сатири.
1876 року побачила світ нова книга Марка Твена, що не тільки закріпила його роль видатного американського письменника, але й назавжди внесло його ім'я в історію світової літератури — «Пригоди Тома Соєра». Письменник згадав дитинство в Ганнібалі і своє життя в ті роки. І от на сторінках книги з'явилися описи містечка Сент-Пітерсберг, у якому легко можна впізнати Ганнібал, як, утім, і безліч інших дрібних населених пунктів, які розкинулися на берегах Міссісіпі. А Том Сойєр був схожий на юного Семюеля Клеменса, який дуже не любив школу й у 9 років уже палив.
У 1901 році він одержав почесний ступінь доктора красного письменства від Єльського університету. У наступному році — почесний ступінь доктора права від Міссурійського університету. Він дуже пишався цими званнями. Для людини, яка у 12 років покинула школу, визнання його таланту ученими мужами знаменитих університетів було дуже приємним.
У 1906 році Твен наймає особистого секретаря, яким став А. Б. Пейн. Секретар висловив своє бажання написати книгу про життя письменника. Однак Марк Твен і сам уже кілька разів сідав за стіл, з метою написати автобіографію. У результаті письменник починає диктувати Пейнові історію свого життя. Через рік його знову відзначили ученим ступенем. Він одержує почесний ступінь доктора красного письменства від Оксфордського університету.
Його останній твір — сатирична повість «Таємничий незнайомець» була опублікована посмертно 1916 року за незавершеним рукописом.
Марк Твен помер 21 квітня 1910 року у віці 74 років.
пятница, 27 ноября 2020 г.
28 листопада - День пам'яті жертв Голодомору
У Матвіївському ЗНВК "Всесвіт"бібліотекар Березняк Т.В. та педагог організатор Москаленко Е.К. провели виховні заходи: у 4-Б класі "Немов прокляття, ожива Рік тридцять третій... Голод... голод...", у 5-А класі "Пам'яті жертв Голодомору", у 6-Б "Голодомор 1932-1933- Біль всієї України" та інші. Також діяв загальношкільний куточок пам'яті, а у бібліотеці оформлена виставка літератури "Немаємо права забути".
вторник, 24 ноября 2020 г.
95 років від дня народження
Юрій Дмитрович Бедзик - український та радянський прозаїк.Заслуженний працівник культури України.
Народився 25 листопада 1925 року в Харкові. Син письменника Дмитра Бедзика. У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де в грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища.
У званні сержанта він був відправлений на фронт, командував у минометному розрахунковому складі 3-ї гвардійської танкової армії. Пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна. Брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.
В 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, потім аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Член КПРС з 1952 року, деякий час працював за кордоном, потім перейшов на викладацьку роботу в Київському університеті. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював також у редакціях газети «Літературна Україна» та інших і видавництвах («Радянський письменник» тощо), очолював художній відділ Кіностудії імені
О. П. Довженка. Член Спілки письменників СРСР, секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру.
Жив у Києві, в останні роки був заступником Голови конгресу літераторів України. Помер 17 серпня 2008 року.
Автор:
<*>збірок оповідань «Поруч з тобою», «Дівчино моя хороша», «Вогонь на вершині Комо», «Прощаючись назавжди», "Над планетою — «Левіафан»;
<*>романів «Альма-матер», «Честь мені дорожча», «Полки ідуть на переправу», «Сильний помсти не жадає», «Блакить», «Розкрилля», «Поверх-42», «Довге повернення», «Кожна хвилина життя», «Гіпсова лялька», «Чорний лабіринт або довга дорога в Альпи», «Про що не доповідали фюреру»;
<*>збірок повістей «Вибрані твори», «Вас чекають,
Тридцятий», «Искупление» (російською мовою); «Убити сенатора» (драматична
повість); "Великий день інків";
<*>п'єс «Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу», «Врятуйте доктора Райча (рейс о 12-й)» та інше.
Книги, які є у Матвіївській шкільній бібліотеці
В одній південноамеріканській країні готується повстання проти жостокого диктаторського режиму. А тим часом радянська етнографічна експедиція вирушає в цих краях на пошуки зниклого голандського вченого Ван-Саунгейнлера... Так розпочинається фантастична повість Юрія Бедзика "Великий день інків", яку він пропонує юному читачеві. Гострий сюжет повісті переплітається з цікавими пізнавальними розповідями про славних інків.
Гостросюжетний роман" Сильний помсти не жадає" - історично конкретний. Це книга про Корсунь- Шевченківську битву, про нищівну поразку, якої завдали наші війська фашистським арміям в так званому Корсунському котлі. Головна увага письменника зосередженна на образах радянських патріотів, які в шинелях чи в цивільному - мужньо йшли в бій за свій отчий дім. Перед читачем постає і ціла галерея гітлеровських вояків - від генерала Штемермана й до рядових есесівців, виконавців злочинної волі "фюрера". Показано також нашіх друзів - німецькіх патріотів.
среда, 18 ноября 2020 г.
17 листопада - 50 років від дня народження
українського письменника. журналіста
Андрія Анатолійовича Кокотюхи (1970)
Сучасний український письменник, сценарист, журналіст.
Народився 1970 року у місті Ніжині на Черніговщині,
в родині зварювальника і медсестри. Мріяв стати бібліотекарем.
Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві.
Закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка.
В дитинстві, до 12 років, крім читання казок, любив ще писати власні.
Перший художній твір написав у 7 років. Перше оповідання
опубліковане 1987 року.
Багаторазовий переможець конкурсу Коронація слова, Вибір
видавцівГранд Коронації-2010. Золотий письменник України (2012).
Твори А. Кокотюхи були неодноразово екранізовані.
У бібліотеці з початку місяця діє виставка літератури
"У гості до ювілярів"
Посилання для онлайн читання:
1. «ТАЄМНИЦЯ ЗМІЇНОЇ ГОЛОВИ»
https://www.rulit.me/books/taemnicya-zmiinoi-golovi-read-380510-1.html
2.«ТАЄМНИЦЯ ПІДВОДНОГО ЧОВНА»
https://www.rulit.me/books/taemnicya-pidvodnogo-chovna-read-389770-1.html
3. «ПОДВІЙНИЙ КАПКАН»
https://knigogo.com.ua/knigi/podvijnyj-kapkan-zbirnyk/
4. «МИСЛИВЦІ ЗА ПРИВИДАМИ»
https://knigogo.com.ua/chitati-online/myslyvtsi-za-pryvydamy-zbirnyk/
Подписаться на:
Сообщения (Atom)