Читайте - це цікаво!

Огляд літератури на тему: "Болі минулі -  довіку нетлінні»

                                                                                                      Підготовила бібліотекар

Матвіївського ЗНВК «Всесвіт»

                                                                                     Березняк Т.В.

    Сьогодні, як ніколи, усім нам, а особливо молоді, потрібна правда і пам’ять про Велику Вітчизняну війну, про покоління тих людей, які чесно і до кінця виконали свій громадянський обов’язок, захищаючи нашу Батьківщину від загарбників.  Тому ми зібралися саме  у бібліотеці біля виставки літератури 

« Подвиг безсмертний – пам’ять вічна», яка присвячена  до 70-і річниці з Дня визволення нашої країни від німецько-фашистких загарбників. На виставці розміщено дуже багато книжок, які допоможуть вам  краще дізнатися про історичні події даного часу, про безсмертний подвиг тих хто подарував нам на довгі роки мир.

   Огляд літератури біля виставки на тему: "Болі минулі -  довіку нетлінні"
проведе учениця 8-А класу Бабич Вікторія.

Людний, Федір Петрович. Фронтовими дорогами війни / Ф. П. Людний. – К. : Україна, 2012. – 423 с. : портр.

 Сюжети книги ніби переносять нас в останні мирні дні червня 1941 року, коли жителі краю трудилися, жили своїми повсякденними турботами.
Разом з автором маємо змогу відчути тривожну атмосферу воєнного часу, скласти шану мужності воїнів Червоної армії і жителів району, які боронили свою землю від ворога. На конкретних прикладах в книзі показана жорстокість нацистського окупаційного режиму, страждання, які довелося пережити населенню Кам'янщини. Перед читачем розкривається справжня суть «нового порядку», який гітлерівці та їх прихвостні запроваджували в Україні, відводячи їй роль невичерпного постачальника сировини та дешевої і безправної робочої сили., особливо вражає опис Юрчиської трагедії.
В центрі уваги книги — покоління людей, які, не скорившись ворогу, в рядах партизан чесно і до кінця виконували свій громадянський обов'язок, захищаючи свою Батьківщину від загарбників. Не підігнана під ідеологічні штампи інформація із уст учасників і очевидців подій допомогла автору на прикладі діяльності одного з партизанських загонів відтворити події війни, показати долю і життєвий шлях партизан і тих, хто їм допомагав. Цінність книги полягає в достовірності зібраних матеріалів. 

Биков В.В. Знак біди [Текст]: Повість: для середнього і старшого віку/В.В.Биков; пер. з білорус. Д.П. Пилипчука; Передм. В.Г. Дроздова; Мал. Л. В. Ільчинської.- К: В:еселка,1993.- 256 с.: іл..- Шкільна бібліотека.- ISBN5-

    Степанида і Петрик Богатька живуть на хуторі Яхимовщина, у трьох километрах від містечка Виселки. Іх син Федот служитьу танкових війсках, донька Феня навчається «на докторшу» у Мінску. Починається війна. Швидко просувається на східний фронт, приходять німці. Настає страшне непередбачене  нових бід життя.
  Спочатку німці хозяйнують лише у  містечку і на хутор не навідуються. Першими з’являються «свои» — поліцаї Гуж и Колонденок. Прихід поліцаїв був несподіваним— Гуж придивився хутір для постоя німецького офіцера з командою. Через декілька днів приїджають  на важкому грузовику и німці. Вони приказують хозяевам вимити хату для офіцера, самих же Степаниду и Петрика вигоняють  жити в  опалювальну. Німці  вчиняють  повний розгром у  господарстві. Хозяева з жахом  спостерігають все це  і   чикають ще більших бід.

Про це ми дізнаємося з повісті«Знак біди»

Радимцев А. Машенька из Мишеловки [Текст]: Документальная повесть/ А.Радимцев; Рис. П.Пинкисевича.- М: Дет. Літ.,1964.-94с.: ил.

   Среди прославленных героинь Великой Отечественной войны была и Мария Боровиченко. Появившись в самом начале войны в штабе 5-й воздушно-десантной бригады, Маша сразу завоевала доверие и симпатии бойцов, а впоследствии стала для многих из них ангелом-хранителем. Генерал Родимцев, командовавший той бригадой, после войны написал о санинструкторе повесть «Машенька из Мышеловки», ставшую одним из немногих почти документальных свидетельств подвигов самоотверженной девушки.

   Мышеловка — это крохотный поселок близь Киева, в котором 21 октября 1925 года родилась будущая героиня. Там она и росла — в семье рабочего, в доме № 26 по улице Мышеловской (сейчас улица Квитки-Основьяненко).

  Машину родную Мышеловку немцы оккупировали в августе 1941 года. Вместе с дядей она ушла из дому и отправилась к линии фронта. Они проявили себя, как настоящие разведчики, и, пробираясь к линии фронта, успевали наблюдать и запоминать: дядя с 15-летней племянницей доставили важные данные о расположении врага в распоряжение командования 5-й воздушно-десантной бригады. Благодаря этой информации наша артиллерия уничтожила многие вражеские орудия и пулеметные точки.

14 июля у деревни Орловка Белгородской области Маша вынесла с поля боя четверых раненых солдат. Спасая пятого — командира взвода лейтенанта П. К. Корниенко, — она успела метнуть гранату в фашистский танк. Тут ее поразил осколок вражеского снаряда, попавший в самое сердце Марии, не дожившей до своего 18-летия чуть более трех месяцев.

Васильев Б.Л. А зори здесь тихие [Текст]: Повесть/ Б.Л.Васильев; Рис. П.Пинкисевича.- Переизд.- М.:Дет. Лит.,1984.- 142с.: ил..- Школьная б-ка

   На 171-м разъезде после немецких бомбежек уцелело всего 12 дворов, поезда перестали здесь останавливаться. Шел май 1942 года. На западе, востоке, севере и юге страны шла отечественная война

   Помкомвзвода сержант Кирьянова сообщила Васкову, что в его распоряжение для охраны объекта прибыли первое и второе отделения третьего взвода пятой роты отдельного зенитно-пулеметного батальона.

Васков обомлел, когда увидел новых зенитчиков: перед ним стояли две шеренги сонных девчат.

   По расчету Васкова немцы должны были прийти через четыре часа. После обеда старшина указал девушкам их позиции и дал боевой приказ: их команда должна задержать немцев, тайно пробирающихся на Кировскую железную дорогу и Беломорско-Балтийский канал.  Удалось ли Васкову  и сержатку Карьяновой выполнить задание?

Близнець В.С. [ Текст]:  Вибрані твори:в 2 т./ В.С.Близнець;Худож В.С.Мітченко. 

Т. 2 : Паруси над степом. Птиця помсти Сімург. Земля Світлячків. Звук павутинки. – К.: Веселка,1983.- 421с.: ил.

   У повісті «Паруси над степом» шестеро підлітків, шестеро характерів: Льонька, Валько і Ліда Поліщуки, Володька Шумило, Михайло Зінько і Грицько Хмельовий, повстають проти окупантів. Однак, увагу читача Віктор Близнець загострює не на героїчних вчинках юних героїв, а на їх внутрішньому світі, прагнучи правдиво і переконливо показати основи духовності людини на війні. Війна не озлобила серця героїв, вони, не підкоряючись новим порядкам, залишаються вірними тому, чим дорожили у довоєнному житті. Образи дітей постають реальними, по – людському зворушливими.

Тютюнник Г.М. Климко[ Текст]: Казки, оповідання, повісті. Для молодшого шкільного віку/ Г.М. Тютюнник; Мал. В.А. Євдокименка; Передм. М.Ф. Слабошпицького.- К.: Веселка, 1981.- 189с.: іл..-(Бібл. серія)

   У тяжкий воєнний час,коли Донецький край окупували фашисти, дванадцятирічний хлопчик Климко залишився сиротою, безпритульний, без шматка хліба і даху над головою. Але поруч з ним завжди є щирий друг Зульфат і улюблена вчителька Наталя Миколаївна. Климко знайшов сили не лише влаштувати своє життя, а й допомагати іншим. Як дорослий, узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленьку доньку. Щоб врятувати їх від голоду, він вирушає у далеку і небезпечну подорож по сіль, долаючи сотні кілометрів пішки босим, постійно наражаючись на небезпеку. Добрі люди пропонували залишитися в них, але Климко знав, що йоги чекають, на нього сподіваються. І виконав свій обов’язок до кінця. Повість учить добру, чуйності, людяності, вмінню долати життєві труднощі.

Шолохов М.О. Доля людини. [ Текст]: 

    Закінчувалася війна. На вулиці повним кроком мандрувала квітуча весна. Солдат Андрій Соколов, уродженець Вороніжської губернії, зустрівши біля річці Дон високого, сутулуватого чоловіка, згадуючи минуле, розповів йому про своє життя. Як у громадянську війну був на боці  червоних, а під час голодомору 22 працював на Кубані. Через деякий час  знову повернувся до  Вороніжа, працював теслею, а потім отримав професію водія. Одружився на коханій дівчині, виховував трьох дітей. Але несподівано у мирне життя увірвалася війна. Андрія  призвали захищати Батьківщину. На фронті, працюючи шофером, возив боєприпаси на передову. Після вибуху авіабомби його машина була розбита, а Андрій був контужений і потрапив у полон. Полонених тримали у  напівзруйнованій церкві.Обставини склалися так, що йому довелося убити одного полоненого, який хотів видати німцям свого взводного командира. Соколов потрапляє у концтабір. Думка про втечу й тут не залишає його. І нарешті вдається втекти, але його ловлять.

  Незважаючи на укуси , нацькованих на нього собак, йому вдалося вижити. І знову тяжка праця, голод, знущання. Війна жорстока.

   У 1944 нова втеча, захопивши з собою німецького офіцера з документами, вдалося потрапити до своїх.

    Після лікування у госпіталі, Андрій повертається до рідного Вороніжу і дізнається жахливої звістки, що дружина й доньки загинули, а син Анатолій пішов на фронт. Як склалося далі життя Андрія дізнаєшся

коли прочитаєш книгу Михайла Шолохова Доля людини.

    Книжок про війну у бібліотеці дуже багато, але розповісти про всі неможливо. Кожна з них – частина жахливої історії  війни. Саме маленькі діти воєнної пори, які перенесли концтабори, голод, холод, знущання стали останніми свідками того страшного минулого. І це минуле вони передають із покоління в покоління залишивши в пам’яті тих, хто боровся за мирне майбутнє.  Не  залишайте пам’яті про них і ви.