Вітаю зі Старим Новим роком усіх, а також і Василів , і Василівних з Днем Ангела!
Сію , сію засіваю
З Новим роком Вас вітаю
У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за
старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Традиція відзначати
старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли
було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і
називався днем Василя.
13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа.14 січня — свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. 14 січня — за церковними святцями — свято Обрізання Господнє (саме тоді, згідно церковних джерел, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм).
14 січня — перший день Нового року за старим стилем.
Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.
На відміну від колядування Щедрування незначною мірою відчуло на собі вплив християнської церкви. На кінець XIX ст. обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся й до-сьогодні.
Щедрівка увібрала в себе національний колорит та менталітет нашого народу
Віншуєм Тя, Господарю
Із тим Новим Роком,
Щастя, Сили і Здоров'я,
І з новим Доробком.
Той старий Рік хай ніколи
До Нас не вертає,
Всяким лихом вовік віки
Нехай пропадає.
Той Новий Рік щоб приніс Вам
Здоров'я та Сили,
А щоби-Сте, Господарю,
Много Літ прожили!
