20 травня День вишиванки

 Матвіївський ЗНВК "Всесвіт" святкує День вишиванки

Вишивка - один із давніх і найбільш розповсюджених видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Вона виникла дуже давно і передається від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби палеоліту в селі Мізина наЧернігівщні та його аналогів, засвідчують вишивки на території України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.У кожному регіоні Україні існував свій  орнамент візерунку, композиція та колоріт. При створенні своїх композицій вони спираються на багаті традиції української вишивки, збагачують їх  новими надбаннями. 

Сьогодні у богатьох осередках України працює чимало талановитих вишивальниць, творчість яких відзначається смаком та орігінальністю. Народні майстрині репрезентують сучасну українську вишивку на численних виставках як в нашій країні, так і далеко за ії межами, демонструючі високій мистецький рівень своїх творів.
 

15 травня День Європи

 

Де́нь Євро́пи — свято, що відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року.

Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи в 1964 році. Пізніше Європейський Союз почав відзначати свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, внаслідок чого деякі називають її «Днем Шумана». День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили.

В Україні свято було встановлено «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003.

День Європи в Україні відзначається у третю суботу травня. День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Традиційно урочиста церемонія відкриття Дня Європи проходить у Києві. На Хрещатику облаштовується так зване «Європейське містечко» за сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС.

Таке містечко складається з павільйонів, що представляють Україну, кожну державу-члена ЄС, Європейську Комісію та міжнародні організації. У павільйонах презентується географія, культура, історія найбільших міст держав-членів ЄС, організовуються публічні дебати з послами та представниками української влади, проводяться вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовуються «куточки національних страв» тощо.

Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.

 

Бібліотека Матвіївського ЗНВК "Всесвіт" вітає всіх з Днем Європи і пропонує літературну  виставку-подорож "Європою без кордонів".

150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника

Василь Стефаник – талановитий український письменник-реаліст, майстер стислої соціально-психологічної новели. Його творчість припадає на кінець ХІХ та першу третину нашого століття.

Він написав не так уже й багато – його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Стефаникові новели вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю і художньою досконалістю.

"Я люблю мужиків за їх тисячолітню тяжку історію, за культуру... За них я буду писати і для них"  - говорив Василь Стефаник.

Пропоную переглянути цикавий відео-урок:

:

 

День пам'яті та примирення. Дітям про Другу Світову війну

 

Присвячується до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Напередодні 76-ї  річниці Великої перемоги над фашизмом, ми, ваші потомки, щиро вдячні всім Ветеранам Великої Вітчизняної  війни за мужність і відвагу, за те, що безкорисливо і безстрашно захищали нашу землю від ворога, за те, що на довгі роки подарували нам мирне життя, за те, що ваші руки вдень і вночі піднімали з руїн  місця и села.

Сьогдні, слова вічної вдячності ми висловлюємо учаснику бойових дій, ветерану праці нашому дідусеві Івану Гавриловічу Погорілому.

Іван Гаврилович Погорілий народився 27 травня 1914 року у селі  Ново-Водяне Кам’янськодніпровського району Запорізької області. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Івану було 27 років,був одружений мав 3-х дітей. На фронт потрапив у перші дні мобілізації. З пункту  зібрання їх відразу відправили  у навчальний підрозділ танкового  десанту, а через два місяці на фронт.  Погорілий  Іван Гаврилович воював стрільцем у складі 54-ї танкової бригади на Першому Українському  фронті.

-          Борючись на передовій часто бували під обстрілами і бомбардуваннями. В кінці 42-го отримав контузію і важке поранення в ліву руку і обидві кисті. Потрапив в медсамбад, а звідти відправили в госпіталь. На лікуванні перебував більше двох місяців. А вже коли комісували, не знав куди і податися. У Запоріжжі стояли німці, наражати сім'ю на небезпеку не хотілося. Ось і запропонував однополчанин Михайло Шелепа їхати з ним, - розповідав дідусь.

З того далекого 1942 року, життя Івана Гавриловича сильно змінилася. Народився в Запоріжжі на Україні, а доля закинула його в Казастан, в село Ставрополку Рузаевського району Кокчетавськой області.

Михайло Шелепа попросив свою сусідку взяти Івана на тимчасове проживання. У Олександри було двоє маленьких дітей, чоловік на фронті, а допомоги не було ні  від кого. Подумавши, вона погодилася.

Іван поступово звикав до нового місця проживання. Недавала спокою поранена рука. Він насилу управлявся на ремонті  сільгосптехніки у машиномайстерні.  На весні та в осені з ранку до ночі в поле, то на посівній, то на збиральної, то на обробці  парів. Взимку ремонтував трактора та іншу сільхосптехніку, тягав з полів солому, пізніше працював на млині.

У 1944 році власниця будинку Олександра овдовіла, її чоловік Герус Василь загинув на фронті, сиротами залишилося двоє малолітніх дітей, Миколайчикуі не було і шести років, а Марійки виповнилося три роки. Іван замінив осиротілим дітям рідного батька, хоча і знав, що на  Запоріжжі  його теж чекають троє дітей: Галина, Іван и Григорій.

 Незабаром Україну  звільнили від німців, а Іван не міг все кинути і поїхати на Батьківщину. Душею прикипів до тих, хто допоміг вижити в скрутний час, хто дав притулок, обігрів і нагодував, коли не було куди податися. У Казахстані  в нього з'явилася друга сім'я, а потім і ще троє дітей: Олексій, Петро і Валентина.  Він неодноразово відвідував рідний Запорізькій край, своїх рідних. Він при житті об’єднав дві сім’ї в один рід. Усі його діти і досі спілкуються один з одним. У Запорізькій, Дніпропетровській та Київській області  мешкає багато його онуків і правнуків, А в селі Матвіївка живе його онук Березняк Петро Степанович.

  Погорєлов Іван Гаврилович був інвалідом Великої Вітчизняної війни, мав бойові нагороди і медалі, отримані в мирний час.

 11 березня 1985 року він був нагороджений Орденом Вітчизняної війни I ступеня.

Ім'я Погорілого Івана Гавриловича внесено в книгу "Солдати Перемоги" (том 3, стр.380, по Москаленському району Омської області), що вийшла в світ 2001 році.

Низький уклін всім визволителям від фашизму…

Ваш подвиг безсмертний -  вічна  пам’ять!

Презентація для відзначення Дня Європи

 

80 років від дня народження української поетеси Ірини Володимирівни Жиленко

Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року. Все ії дитинство пройшло у воєнні та повоєнні часи у Звенигороді, що на Черкащині. Батьки Ірині загинули під час війни, а ії вихованням займалися бабуся і дідусь. У 8 років почала  писати вірші. Ії твори були опубліковані коли вона навчалася ще в школі. Закінчила вечірню школу робітничої молоді.

 В студентські  роки професійно займалася  вокалом в університетській оперній студії та  аматорському хорі «Жайворонок» при Київській консерваторії, танцювала у «Веснянці», гарно малювала.

 В 1964 році заочно закінчила Київський державний університет имені Тараса Шевченко. В цьому ж році  з’явилася ії перша книжка для малят «Достигають колосочки».  Потім вона влаштувалася працювати вихователькою  до дитячого садочка, а перегодом – у редакціях газет  та журналів: «Молодь України», «Літературна Україна», журнал «Ранок». Товаришувала з відомими українськими письменниками та поетами: Василем Симоненком, Василем Стусом, Іваном Світличним та іншими.

 Була одружена з українським письменником Володимиром Дроздом. Вона чекала його з армії, через день писала коханому листи. Частину переписки опублікувала в книзі “Homo feriens”. Подружжя прожило у шлюбі  50 років. Виховали сіна Павла і доньку Орисю.

Поезія Ірини Жиленко унікальна своїми кольорами. У ії віршах назви кольорів ужито понад тисячу разів. Вона дуже любила квіти і з насолодою описувала іх у творах, а на честь своїх улюблених фіалок вона створила літературний жанр «фіалки-вірші». Твори  поетеси:  «Слово на соль­фі», за нею – «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Останній вуличний шармащик» та інші.

За свою  книгу віршів «Дівчинка на Кулі» Ірина Жиленко у 1987 році отримала літературну премію ім.. В. Н.Сосюри, а у 1996 за збірку «Вечірка у старій вінарні» національну премію ім. Т.Г.Шевченка.

Померла 3 серпня 2013 року.

35 років від дня Чорнобильської катастрофи

Чорнобиль - біль і скорбота України! 

Сьогодні  виповнюється  35 років від дня жахливої аварії, яка сколихнула весь світ. Ця аварія сталася від 30 километрів від міста Чорнобиль. Епіцентром аварії стало місто Прип’ять.

Саме сьогодні цієї ночі у місті Прип’ять було запалено 35 свічок, як символ Чорнобильської катастрофи у загальнонаціональному контексті.

Довідка з викіпедії - http://uk.wikipedia.org)

Чорнобильська катастрофа — найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 00 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4- го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження)

Згадаємо історію переглянувши відео:

23 квітня Всесвітній день книги і авторського права

 Перша спроба пов'язати 23 квітня з книгами відбулася у 1923 році в Каталонії (Іспанія). Ії організатором був продавець книг. Але початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андерсу, який запропонував вшанувати письменника Мигеля де Сервантеса спочатку 7 жовтня в день його народження, а потім 23 квітня у день його смерті.

У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги і авторського права саме в цей день 23 квітня, оскільки  цей день є датою смерті  Вільяма Шекспіра та Інки Гарсіласо де ла Вега, а також днем народження видатних авторів: Моріс Дрюон, Холдарг К. Ланкснесс, Володимира Набокова, Жозев План, Мануєль Вальєхо.

Це свято авторів, ілюстраторів книг, книговидавців, бібліотекрів і тих, хто любить читати книги. 

Мета свята: сприяти і поширювати задоволення від книжок і читання.

                                             

Найочикуваніші книжки для дітей та підлітків

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином — вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим.

Це книжка про долю корінного кримського народу з його унікальною життєвою філософією та національною ідеєю. Історія депортації кримських татар переказана через долю хлопчика Керіма та його родини. В фокусі — пошук сил, щоб жити, віднайдення сенсу, внутрішнього ресурсу та віри у людей.

 

Ми щодня зустрічаємо Лесю Українку в пам’ятниках і назвах вулиць, на купюрах і в шкільних кабінетах. Ця книга розказує про живу людину, а не офіційний портрет. Що вона любила, з чого сміялася й сумувала, про що писала листи рідним, з ким дружила. Кумедні прізвиська для братів-сестер, хоумскулінг, стильні вбрання, нехіть до публічних виступів і далекі мандри — певно, кожен знайде щось спільне з Лесею, яка називала себе boule vagabonde — «мандрівний клубочок». А ще тут можна знайти унікальні архівні фото та документи

Ця книжка — передовсім про відчуття прекрасного, гармонійне співіснування зі світом і пошук внутрішніх цінностей. Про особливу атмосферу Японії та світогляд її жителів на яскравому історичному тлі. Про тишу, про текстуру, про красу, мистецтво, і звичайно, вишні.

Юйя Вісландер — шведська дитяча письменниця, відома своїми історіями про непосидючу корову Маму Му та про її вірного друга Ворона. В черговій історії про Маму Му між коровою та Вороном ведеться спір: чи варто Мамі Му вміти читати. Окрім того, двійко друзів намагається з’ясувати захоплюючі загадки на кшталт чому трава зелена, а молоко біле.  Маму Му — найвідоміша корова Швеції, книги про неї перекладено на понад 30 мов і вони відомі в усьому світі.

«Мої гроші» – це пізнавальне видання для дітей і підлітків, яке в доступній формі, пояснює як поводитись з грошима, які є види грошей, де їх найкраще зберігати, як заощаджувати та розподіляти бюджет. Читач завдяки цій книжці може отримати корисні навички на все життя та стати фінансово грамотним. Видання містить ілюстрації, таблиці, тести й завдання, які полегшують засвоєння найважливішої інформації та порад.

У цьому pop-up виданні з додатковими розгортками, яскравими ілюстраціями та інфографікою – захоплива розповідь про те, як створюється театр, як знімають кіно, мультфільми, як організовано симфонічний оркестр і як зробити мегаконцерт та багато інших цікавинок з мистецького світу.

22 квітня Всесвітній день землі

 

Григорий Григорович Кияшко

 

19 квітня 2021року виповнилося 85 років українському прозаїку Григорію Григоровичу Кияшко.

Народився Григорій Григорович Кияшко  у 1936 року в білоруському селі Мокреці на Гомельщині в сім’ї селянина. Ще до війни з матір’ю переїхав до Києва: батько тоді служив в армії і загинув у серпні 1941.

Після закінчення школи за путівкою від комсомолу поїхав на Донбас будувати шахти. Одночасно працював і вчився. Згодом став секретарем «Шахтобудівника» -  багатотиражної газети «Севастянівська».

У 1967 році закінчив Український поліграфічний інститут. Працював завідуючим відділом журналу «Заклик», тривалий час був кореспондентом газети «Літературна Україна» та директором Українського республіканського Будинку літераторів. З 1984 по 2005 заступник відповідального секретаря журналу «Київ». Член Національної спілки письменників України з 1978 року.

На початку 60-х років почав друкуватися у журналі «Барвінок» з оповіданнями для дітей. Перша книжка для юного читача «Турецькі султани» побачила світ у 1965 році. Потім вийшли книжки «До козацького схову»(1967), «Жайворонки» (1970), «Поштовий фургон» (1970). ). У творчості порушує проблеми сім’ї, виховання дітей, захисту природи. 

У повісті «Жайворони» розповідається про літні двотижневі пригоди десятирічного хлопчика Павки, який проживає у місті Київ. Його тато – мостобудівник, мама – іхтіолог, досліджує життя і природу риб. І ось автор подає вже першу символічну деталь: він порівнює батьків Павки з журавлями, адже вони завжди у від’їздах, в експедиціях, «у виріях», як каже автор. А ми знаємо, що журавлі – це перш за все один із символів України. Ті люди, які назавжди покинули рідну Батьківщину, із сумом згадують Україну. І передусім, згадують журавлів.

В повісті українського письменника розповідається про життя, про цікаві захоплення міських школярів. Хлопці допомагають своєму другові викрити хитрого винуватця автомобільної аварії.

Хоча майже всі герої цієї книжки—ровесники, вони дуже різняться між собою. Жорка з оповідання «Солдатський гостинець» та Вально з оповідання «Чаєня» передчасно стали дорослими, знають, що таке справжнє горе, бо зростали вони в час війни. А от Картава Біда, герой кількох оповідань, Вітька з оповідання «Вітина мандрівка» та інші — хлопці безтурботні й веселі, здатні на всілякі витівки. За ці витівки їм доводиться інколи й розплачуватись. Але вони не журяться: навпаки, шукають нових «подвигів».

Квітень 2021 рік. Бібліотечні заходи та уроки з учнями 2-4 класів.

 

Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги

 

Тиждень дитячої та юнацької книги

Програма свята

Дата проведення	Назва заходу	Контингент учнів	Хто відповідає
22. 03 2021	Відкриття тижня: інформаційна хвилинка про  проведення тижня, знайомство з програмою заходів на тиждень. Перегляд відеофільму до Всесвітнього дня водних ресурсів « Значення та охорона вод» https://www.youtube.com/watch?v=xnxwXvhBgOk	5-11       6 кл	Біб-кар Кл. кер.
23.03.2021	Кнжнова виставка: "Я, новенька, цікава і гарненька!" Презентація нових  книг бібліотеки.	5-11	Біб-кар Кл. кер.
24.03.2021	Конкурсна гра «Поєдинок ерудитів»	8 кл.	Біб-кар Кл. кер.
25.03.2021	Літературний квест	5-6	Біб-кар Кл. кер.
26.03.2021	Віртуальний ювілейний ранок у Марійки Підгірянки Акція «Подаруй бібліотеці новеньку книжку»	1-2	Біб-кар Кл. кер.

Щорічно, у березні, проходить Всеукраїнський тиждень дитячої і юнацької книги. Це свято започатковано в далекому 1943 році. Незважаючи на воєнний час, дитячій книзі приділялася велика увага, яка несла святе слово дітям - майбутнім винахідникам, творцям, вченим. В незалежній Україні тиждень дитячої та юнацької книги було засновано 22 лютого 1993 року. а з 2009 року він отримав назву Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги.

Сьогдні, 22 березня, в Матвіївському ЗНВК "Всесвіт" відбулося відкриття тижня. Перший день був присвячений до Всесвітньго дня водних ресурсів. З учнями 6 класу провели інформаційну хвилинку і передивилися науково популярний фільм "Значення та охорона вод".