армійські групи під загальним командуванням М. Муравйова.
27 січня на українсько-більшовицький фронт в район Бахмача виїхав помічний студентський курінь на чолі с сотником Омельченком, сформований з студентів-добровольців Українського Народного Університету та Київського Університету імені святого Володимира, учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. 29 січня 1918 року бійці Студенського куреня, учні Військової школи і невеликий відділ Вільного Козацтва (всьго біля 300 чоловік) зайняли оборону обабіч залізничого полотна поблизу станції Крути. Протягом 5 годин українські підрозділи стримували атаки ворога. Скориставшись кілкаразовою перевагою в чисельності, наступаючі зім'яли оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища та небажаючи здаватись в полон ворогові, бійці Студенського Куреня пійшли в багнетну атаку і були майже всі знищені. 28 студентів і гімназистів загнули. Перед стратою гімназист Пипський почав співати гімн "Ще не вмерла Україна", який підхопили всі засуджені на смерть. Декілька бійців, яким вдалося врятуватись, вночі розібрали залізничу колію і все-такі на кілька днів затримали наступ червоної гвардії.
19 березня 1918 року у Київі відбувся урочистий похорон 30 полеглих у бою під Крутами. Під час Служби Божої і на могилі співав хор під керівництвом О. Кошиця. Траурну промову виголосив М. Грушевський. Загиблих було поховано з військовими почестями на Аскольдовій горі у Київі.
В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Сьогодні на місці останього бою, а саме під станцією Крути і на Аскольдовій могилі всановлено пам'ятні знаки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий